Підбір за коефіцієнтом посилення транзисторів TO-3

корпус ТО-3 Схеми випробувачів білосніжних транзисторів із практичної точки зору найважливішими параметрами біполярного транзистора є некерований зворотний струм його колекторного р-п переходу IКБО та статичний коефіцієнт передавання струму h21е. Схеми вимірювання цих параметрів р-п-р транзисторів показані на рис. 57. Для транзисторів структури п-р-п полярність увімкнення батареї GB і вимірювального приладу РА має бути зворотною. Зворотний струм колектора Iкбо вимірює за заданої зворотної напруги на колекторному р-п переході та вимкненому емітері (мал. 57, а). Чим він менший, тим вища якість колекторного переходу та стабільність роботи транзизора. Параметри h21е, що характеризують підсилювальні властивості транзистора, визначають як співвідношення струму колектора Iк до струму основи IБ, що викликав його, (мал. 57, б), тобто h2 RE ~ Iк/Iв. Чим більше значення цього параметра, тим більше посилення сигналу, яке може забезпечити транзистор. Для вимірювання цих двох основних параметрів малопотужних біполярних транзисторів можна рекомендувати зробити в гуртку приставку до саморобного авометра, описаного вище. Схема такої приставки показана на рис. 58, а. Пропонований транзистор V під'єднують виведеннями електродів до відповідних затискачів «Е», «Б» і «К» приставки, з'єднаної (через затискачі XI, Х2 і провідники з однополюсними штеплями на кінцях) з міліметром авометра, що входить до межі вимірювання «1 мА». Перемикач S2 попередньо встановлюють у положення, що відповідає структурі транзизора, що перевіряється. Під час перевірки транзизора структури п-р-п із гніздом «Общ.» авометра з'єднують затискач XI приставки (як на рис. 58, а під час перевірки транзистори структури р-п-р — затискач Х2. Встановивши перемикач S1 у положення «I КБО», вимірює спочатку зворотний струм колекторного переходу, а потім, перевівши перемикач S1 в положення «h21e», — статичний коефіцієнт передавання струму. Відхилення стрілки приладу на всю шкалу під час вимірювання параметра I КБ0 вкаже на пробий колекторного переходу транзизора, що перевіряється. Вимірювання параметра h21е відбувається за фіксованого струму бази, що обмежується резистором R1 до 10 мкА. Водночас транзистор відкривається і в його колекторному ланцюзі (зокрема через міліметрамперметр) тече струм, пропорційний коефіцієнту h21е. Якщо, наприклад, прилад фіксує струм 0,5 мА (500 мкА), то коефіцієнт h21е провірюваного транзистора буде 50 (500: 10 = 50). Струм 1 мА (відхилення стрілки приладу до кінцевої позначки шкали), отже, відповідає коефіцієнту h21е рівному 100. Якщо стрілка приладу зашкалює, міліметр аометра треба перемкнути на наступну межу вимірювання струму — «10 мА». У цьому разі вся шкала приладу відповідатиме коефіцієнту h21е, рівному 1000, а кожна десята частина її — 100. Резистор R2, що обмежує струм у вимірювальному ланцюзі до 3 мА, потрібен для запобігання порчі вимірювального приладу через пробій транзистора, що перевіряється. Можлива конструкція приставки показана на рис. 58, б. Для лицьової панелі, розмірами приблизно 130X75 мм, бажано використовувати листовий гетинакс або текстиліт завтовшки 1,5-2 мм. Затискачі «Е», «Б» і «К> для під'єднання виведення транзисторів типу «крокодил». Перемикач типу вимірювань S1 — тумблер ТП2-1, структури транзизора S2 — ТП1-2. Батарею живлення GB1 — 3336Л або складену з трьох елементів 332, кріплять на панелі знизу, там само монтують і обмежувальні резистори R1 і R2. Затискачі (або гнізда) для з'єднання приставки з авометром розміщують у будь-якому зручному місці, наприклад, на задній бічній стінці ящика. Зверху на панель наклеюють коротку інструкцію з роботи з приставкою-знищувачем. Перевірити працездатність і оцінити підсилювальні властивості транзисторів середньої та великої потужності можна за допомогою простого приладу, схема якого наведена на рис. 59. Пропонований транзистор V під'єднує до затискачів, що відповідають його електродам. Водночас у колекторний ланцюг транзизора виявляється увімкненим амперметр РА1 на струм повного відхилення стрілки 1A, а в базову — один із резисторів R1-R4. Опір резисторів підбирають із таким розрахунком, щоб струм базового ланцюга транзистори можна було встановлювати рівним 3, 10, 30 і 50 мА. Отже, перевірка транзизора відбувається за фіксованих струмів у базовому ланцюзі, що встановлюються перемикачем S1. Джерелом живлення слугують три елементи 373, з'єднані послідовно або низьковольтний випрямляч, що забезпечує напругу 4,5 В під час струму навантаження до 2 А. Числе значення статичного коефіцієнта передавання струму, що перевіряється транзистори, визначають як ставлення струму колектора до струму бази, що викликав його. Наприклад, якщо перемикач S1 встановлений на струм бази, рівний 10 мА, а амперметр PA 1 фіксує струм 500 мА, отже, коефіцієнт h21е цього транзистора становить 50 (500: 10 = 50). Конструкція такого приладу — випробувач транзисторів довільна. Її можна зробити як приставку до авометра, амперметр якого розрахований на вимірювання постійних струмів до кількох амперів. Виробляти перевірку транзизора треба швидше, тому що вже за струму колектора 250...300 мА він починає нагріватися й у такий спосіб вносити похибки в результати вимірювань.